Столиця Волині має неповторне архітектурне обличчя, домінантною частиною якого є культові будівлі – у цьому місті налічується багато храмів різних конфесій. Вони є місцями паломництва вірян та туристичними об’єктами, цікавими своїм історичним минулим та дизайном, що демонструє різні стилі сакрального зодчества.
Про відповідні релігійні споруди Луцька, які надають цьому обласному центру особливого шарму й колориту, можна прочитати далі.
Петропавлівський костел
У минулому ця святиня, зведена за часів XVI століття, належала ченцям-єзуїтам та була фортецею, спорудою оборонного значення. Це засвідчують отвори-бійниці на високих та масивних вежах.
А під її могутнім фасадом є три підземних поверхи, в яких розташовуються давні усипальниці та склепіння. У цих підземеллях багато разів проводилися археологами розкопки. Відвідати луцький Петропавлівський костел, що знаходиться на вулиці Кафедральній, 17, варто любителям таємниць та містики.
Усі екскурсії по храмах Луцька не оминають цієї святині. Під час таких екскурсів їх учасники мають нагоду оглянути не лише фасад та інтер’єр відповідного об’єкту, а й побувати в його загадкових підземеллях.
Свято-Троїцький кафедральний собор
Церква, яка по праву вважається одним із символів міста. Адреса цієї сакральної пам’ятки – вулиця Градний узвіз, 1.
Її високі золотоверхі бані видні практично з усіх куточків головного міста Волинської області. А урочистий дзвін лунає гучно та чується далеко. Щодня Свято-Троїцький собор відвідує безліч прихожан, які прагнуть звернутися до Всевишнього зі словами щирої молитви та знайти душевний спокій.
Цей храм, побудований у 1737-1755 роках, вирізняється оригінальною архітектурою стилю рококо – формою базиліки та трьома нефами. Саме його назве більшість містян, відповідаючи на питання, яка головна церква в Луцьку.
Монастир шаріток
Будівля, що належала католицькому ордену сестер милосердя. Ці монашки присвячували життя допомозі знедоленим, дітям-сиротам та пораненим військовим.
Даний архітектурний комплекс, західне крило якого розташовується на вулиці Кафедральній, 17, має багатовікову історію. Звели його в часи Середньовіччя, на рубежі XV-XVI століть.
Нині західним крилом святині розпоряджається Петропавлівська кафедра. До цього в ньому знаходилося резиденція єпископа римо-католицького, Маркіяна Трофим’яка.
Монастир шаріток включає дзвіницю з трьома арками з декором у вигляді пілястрів. Таке оздоблення є характерним і для кожної зі стін його лівого крила.
Домініканський монастир
Дану локацію варто відвідати всім, кого цікавить духовна спадщина Луцька та його соціальний і культурний розвиток у минулому.
Побудований у далекому 1791 році, цей об’єкт сакральної архітектури чудово зберігся. За даними джерел, він став першим католицьким монастирем на Волині і активно сприяв формуванню всіх сфер діяльності міста.
Завдяки організаційним зусиллям та фінансуванню Домініканського монастиря, відкривалися луцькі освітні середні й вищі школи, бібліотеки й облікові установи.
Адреса даної святині, яка ставала жертвою пожеж сім разів, – вул. Драгоманова, 26. Зараз її приміщення використовується під православну духовну семінарію.
Лютеранська кірха
Вона не настільки древня як інші храми Луцька, проте вражає своєю розкішною архітектурою, нетиповою для Волині.
Побудована була ця кірха, що демонструє вишуканий неготичний стиль і в минулому була власністю німецьких колоністів-лютеран, 1906 року.
Споруда привертає увагу струнким світло-жовтим фасадом, вузькими видовженими вікнами та гострими шпилями, найвищий серед яких увінчує блискучий хрест.
На даний час вона передана християнам-баптистам і є «Домом Євангелія». Знаходиться така вражаюче красива церква на вулиці Караїмській, 16.
Свято-Покровський храм
Фундатором даної святині вважається литовський князь Вітольд. Точні дані про дату спорудження цієї церкви невідомі. Дослідники орієнтовно називають ХІІІ-XV століття.
Інші православні храми Луцька не мають такого поважного віку як Свято-Покровський. Більш того: ця церква вважається найстарішою в усій Україні з діючих святинь відповідної конфесії.
Споруду Свято-Покровського храму, яка знаходиться на вулиці Караїмській, 11, вирізняє яскраво-жовтий колір та наявність триярусної дзвіниці з шатровою верхівкою. Зайшовши всередину храму, можна побачити розписи кінця ХІХ століття, майстерно зроблені маслом.
Хрестовоздвиженська церква
Раніше на місці цієї споруди був дерев’яний храм-фортеця. Ініціатором та фінансистом будівництва такого об’єкту була відома меценатка Гальшка Гулевичівна, представниця роду волинських шляхтичів.
Після того, як у XVІІІ столітті дана будівля згоріла, на її місті звели новий церковний комплекс, з більш сучасною архітектурою. Він включав монастир, каплицю, а ще лікарню й школу.
Як і інші собори Луцька, Хрестовоздвиженська церква має купол. Проте у неї конструкція цієї частини має власні особливості – вона шестиреберна та декорована елементами ліпнини.
Нині у відповідному храмі, що на вулиці Данила Галицького, 2, проводяться богослужіння священиками УПЦ КП.
Монастир ордена тринаїтів
Споруду даного монастиря, яка демонструє елегантний палацовий стиль класицизм, побудували наприкінці XVІІІ ст. на місці колишньої церкви Святого Михайла.
Колись цей чернечий комплекс прикрашали верхівки із трьома шпилями. В епоху радянської влади вони були знесені, а монастирські келії знищені – їх розібрали на будматеріали. Тоді в приміщенні монастиря розташовувався суд. Вироки у вигляді страти підсудних виконувалися прямо в стінах колишнього монастиря.
Адреса цієї історичної локації, в якій у наш час знаходиться госпіталь для військових, – вулиця Лесі Українки, 22.
Вірменська церква
Сакральна архітектура Луцька має і таку пам’ятку, що входить до історико-культурного заповідника «Старий Луцьк». Проте сучасне життя колишньої споруди Вірменської церкви столиці Волині до релігії відношення не має – зараз вона є звичайним житловим будинком на вулиці Г. Гулевичівни, 12.
А за часів середньовіччя цей храм належав вірменській громаді міста. У 1845 році він став жертвою пожежі, в результаті чого сильно постраждав. У середині минулого століття цю будівлю не реставрували, а просто перебудували під житловий дім. Із ознак його минулого вигляду збереглися лише внутрішні заглиблення стін фасаду та виступи на східному боці.
Важко повірити, що колись ця непоказна споруда мала три вівтарі та прикрашений лиштвами в стилі ренесанс вхід.
Монастир бригіток
Розповідаючи про католицькі костели Луцька, варто згадати Свято-Архангельський чоловічий монастир. Це зараз він підпорядкований українській православній церкві.
А в минулому дана споруда була спершу маєтком литовського канцлера та старости міста Альбрехта Радзивіла. Потім цей можновладець передав свою садибу монашкам ордену Святої Бригіти. Представниками даної релігійної спільноти була прибудована каплиця та костел.
Монастирський комплекс декілька разів ставав жертвою пожеж. А після капітальної реставрації 1890 року його перетворили на в’язницю. У стінах цієї святині відбувалося багато трагічних подій. Тут розстрілювали тисячі полонених каральні органи НКВС, а за часів Другої світової фашисти в них влаштували концтабір.
Височіє ця культова споруда на пагорбі, на вулиці Кафедральній, 16.
Тим, кого цікавлять греко-католицькі церкви Луцька, варто оглянути також монастир Святого Василія Великого (вул. Карпенка-Карого, 5). У ньому зберігається цінна реліквія – мощі мученика Йосафата.
Загалом в обласному центрі Волинської області налічується набагато більше храмів різних конфесій, віку та різноманітної архітектури. Тому з точки зору сакрального зодчества та історії української духовності це місто є надзвичайно цікавим.
Більше про цікаві місця Волинської області читайте в рубриці Туризм на нашому порталі.