Обласний центр Волинської області – одне з тих українських міст, що зберегли до наших часів багато колоритних пам’яток. Одним із таких об’єктів, яким пишаються лучани й щиро захоплюються туристи, є Лютеранська кірха в Луцьку.
Ця велична споруда, що знаходиться на території історико-культурного заповідника «Старий Луцьк», має цікаве минуле й оригінальний вигляд. Про неї можна дізнатися з розповідей гідів під час екскурсій. Відповідна церква, незважаючи на свій не надто давній вік, була свідком багатьох минулих подій, що відбувалися в житті міста.
Лютеранська кірха: Історія створення
Наприкінці ХІХ століття Волинь стала регіоном, в якому проживали тисяч колоністів німецького походження. Рішення щодо їх переселення було прийняте владою Російської імперії після того, як до складу цієї держави увійшла волинська територія. Метою такого заходу було відновлення та виведення на високий рівень місцевої промисловості й сільського господарської галузі.
Усі переселенці були вірянами-протестантами, але на той час не мали головного храму, який би обслуговував лютеран Луцька та передмістя.
З приводу спорудження такої церкви німці багато разів зверталися до місцевої влади. На рубежі століть їм нарешті був наданий дозвіл на відповідне будівництво.
Для забудови представникам німецької громади була виділена ділянка, на якій раніше також знаходилася церква. За часів XVIII століття там був зведений костел Діви Марії. Володів цим монастирем орден кармелітів. Проте 1845 року даний архітектурний об’єкт був знищений у результаті масштабної пожежі, що охопила значну частину міста.
Лютеранська церква (Луцьк) на погості костелу почала будуватися в 1906 році. Відомо, що фундамент майбутнього храму заклали 24 червня. У процесі його спорудження брали участь практично всі німецькі колоністи, які мешкали на Волині.
Загалом роботи тривали близько 15 місяців. Керував ними пастор В. Шлупп. Будівництво, що велося на кошти церковної протестантської громади німців-колоністів й обійшлося приблизно в 43 тисячі рублів, було завершене вже наступного, 1907 року. Тоді ж, 19 вересня, храм був освячений і почав приймати вірян. Він став однією з найголовніших лютеранських церков волинського регіону.
Особливості архітектури й декору
Дана кірха являє собою струнку споруду з гострими верхівками веж. Для неї був обраний популярний у Західній Європі на рубежі ХІХ-ХХ століть неготичний стиль. Проект кірхи створив архітектор Християн Бойтельспахер.
Жовтий фасад та інтер’єр будівлі облицьований цеглою. На центральному шпилі, висота якого сягає 24 метри, встановили блискучий хрест. Для його позолоти використали мідь.
На головній башті обладнали дзвіницю з великим дзвоном, привезеним із самої Німеччини, з міста Бохум.
Як і більшість споруд протестантських храмів, Лютеранська кірха (костел) Луцьк мала одну наву. Це була простора, широка та світла зала з органом. Вікна будівлі відрізнялися вузькою, стрілчастою формою й арочним верхом.
Споруда отримала три вівтарних приміщення з інтер’єрами, декорованими вітражами та розписом. Середній вівтар прикрашало зображення Христа з Торвальдсена.
Відомо, що роботи з оздоблення даної церкви тривали до 1911 року.
Життя храму в складі Польщі та за часів Другої світової війни
Коли розпочалася Перша світова війна, російська влада видала розпорядження про виселення німецьких колоністів із Волині. Щоб не допустити опору громади, російські військові взяли в заручники пастора Зігмунда Лоппе.
У результаті бойових дій споруда храму зазнала значних пошкоджень. Частково зруйнованим був фасад, усередині були розбиті стільці та лави, орган та вітражі.
Після завершення цієї війни німці почали повертатися. Тоді в підземних приміщеннях кірхи розташовувався шпиталь, в якому лікували хворих на тиф. Недужими опікувався пастор Лоппе, що також повернувся до святині. Він став жертвою епідемії висипного тифу. Після смерті цього священика змінив Теодор Бергман – його наступника прислали з Холму.
1921 року, згідно умов Ризького мирного договору, волинські землі відійшли до ІІ Речі Посполитої й потрапили під підпорядкування Варшавської Консисторії.
Двома роками пізніше Лютеранський храм почали відновлювати – приміщення його відремонтували, вікна засклили. У залі встановили новий орган. На території церкви з’явилися нові споруди – церковна школа та будинок пастора, А.Клайндінста. Цей священик очолював Асоціацію німецьких пасторів Євангелічно-Лютеранської Церкви в Польщі до початку проблем з керівництвом країни й Консисторією.
Результатом відповідного конфлікту стало закриття школи та усунення А.Клайндінста від пасторської влади. Його наступником став призначений Консисторією Отто Франк.
Незважаючи на політичні перипетії та економічні складнощі, Луцька кірха в міжвоєнний період була духовним та громадським центром життя волинських лютеран.
Край її існуванню поклала угода, укладена між урядом Німеччини та СРСР напередодні Другої світової. За умовами відповідного договору, німецьких колоністів знову виселили, цього разу назавжди. Таким чином, церква залишилася без господарів.
Події чергової війни призвели до руйнувань та занепаду християнського закладу.
Руїни та відновлення
1951 року споруда кірхи була передана у Волинський обласний державний архів.
Згодом не неї чекали наступні випробування. У 1960 в регіоні сталося стихійне лихо. Внаслідок сильного буревію шпиль головної вежі був знесений повністю, а бічні шпилі зазнали значних пошкоджень.
На початку 1970-х років храм горів. Пожежа знищила його дах та частково – елементи внутрішнього оздоблення.
Через пару років об’єкт почати відновлювати. Проте роботи ці носили не реставраційний, а суто ремонтний характер. Будівля отримала новий, бляшаний дах. Парапети з цегли демонтували, а наву розділили на два поверхи за допомогою плаского перекриття.
У результати первісний архітектурний вид святині був спотворений. У її приміщеннях розмістили обласний архів.
Згодом влада переглянула ставлення до храму. Керівні структури дійшли висновку, що колишня Лютеранська кірха – це пам’ятка архітектури Луцька.
Документальні фонди були перенесені в інше приміщення. Фахівці розробили план переобладнання інтер’єру споруди в залу органної музики. Велася робота й із створення проекту реставрації.
Реставрувати об’єкт почали в 1988 році. Ці роботи йшли дуже повільно упродовж трьох років, доки храм не був переданий спільноті євангельських християн-баптистів.
Повна реставрація церкви, що передбачала чищення тьмяних цеглин та заміну розбитих вікон, розпочалася за ініціативи керівних структур відповідної громади. Відновлене було все, в тому числі шпилі та екстер’єрний декор. Головну дзвіницю увінчав новий хрест. У приміщенні обладнали новий вівтар. Меблювання, кафедра, балкон храму – все було поновлене.
Реставрували також замуровані вікна. Їх прикрасили новими вітражами. Автором відповідного декору став Віталій Юрченко. У результаті архітектурній пам’ятці був повернений первісний вигляд – будівля знову стала храмом.
Нині називається дана кірха «Дім Євангелія». При ній з 1998 року працює недільна християнська баптистська дитяча школа. Профілем духовного закладу є також місіонерська діяльність.
А місце для німецької лютеранської церкви, яка первинно побудувала храм, знайшлося в Будинку пастора, що був споруджений коло тодішньої кірхи в 1927 році. Називається цей духовний заклад «Храм Христа Спасителя».
Цікаві факти про Лютеранську Кірху в Луцьку
Можна навести багато фактів про Лютеранську кірху міста Луцьк, які відомі далеко не всім місцевим мешканцям, не кажучи про гостей Волині.
Дозвіл на первинне будівництво храму мав одну умову. Полягала вона в тому, що забудовники після спорудження церкви повинні були за власний рахунок встелити довколишню територію бруківкою.
Наразі силует кірхи є одним із атрибутів культурного заповідника «Старий Луцьк» – цей об’єкт, колоритний та естетичний, посідає чільне, ключове місце в композиції даного закладу.
Біля фасадної стіни в 2015 році відбулося відкриття пам’ятного знаку волинським німцям, які стали жертвами депортації 1915-1916 років. Як відомо, вони були вислані до найбільш віддалених регіонів царської імперії.
5 листопада 2020 року споруду храму (фасад та боки) обладнали ефектним світлодіодним підсвічуванням. Таке економне освітлення, виконане за допомогою сучасних LED-ламп, дозволяє милуватися виглядом церкви та старого міста в темну пору доби. Відомо, що ця система включила близько 170 світильників українського виробництва, для яких примхи негоди не страшні.
Адреса Лютеранської кірхи: Луцьк, вулиця Караїмська, 16.
Також пропонуємо ознайомитись із ТОП 5 маловідомими місцями Луцька, відвідати які буде цікаво кожному.