Кожен український регіон має власну етнічну специфіку та звичаї, пов’язані з історією, духовністю та культурою його мешканців. Ця стаття розповість про традиції Волині, що є значимою частиною нематеріальної спадщини відповідного колоритного краю.
Подальший текст містить інформацію про специфіку кухні волинян, їх ремесла, давні сезонні та святкові обряди.
Гастротури – можливість ознайомлення з традиційною кухнею
Такий вид туризму набув особливої популярності у Волинській області та Рівненській не випадково.
Традиційні страви цього краю вражають самобутністю та чудовими смаковими якостями. А автентичні наїдки, рецепти яких передаються з покоління в покоління, в різних куточках даного регіону можна скуштувати свої.
Наприклад, мандрівники, що приїздять на Шацькі озера, мають нагоду пізнати смак гречаного киселю й так званого «хліба з чорнушкою». Місцеві господині до рецептури цієї випічки додають чорний кмин.
Дізнатися про гастрономічні українські традиції на Волині її гостям допомагає й участь у щорічному фестивалі Світязького пончика – цей захід включено до переліку культурної спадщини краю.
Мешканки Старовижівської громади готують особливий сир, який називають омачка. Для нього використовуються такі інгредієнти як топлене молоко, сіль та жирна сметана. А їсти омачку заведено з картоплею і не ложками, за допомогою шматочків хліба.
Кулінарним надбанням містечка Каменя-Каширського, що має давню історію, вважаються сирні пиріжки мандрички. Унікальна техніка приготування такої випічки, що входить до місцевого великоднього набору, забирає 3-4 дні.
Волинські традиції ремісництва й декоративно-ужиткового мистецтва
Сучасні волиняни можуть здивувати туристів своїми ремеслами, які були поширені в даному західноукраїнському регіоні в далекому минулому.
Подорожуючи Волинською областю, можна взяти участь у майстер-класах, пов’язаних зі створенням таких виробів, характерних для цього краю:
- столінських писанок, які виготовляють тільки у Рівненській громаді – їх вирізняє унікальність орнаментів;
- вишиванок, що імітують тканий рисунок – для цього місцеві майстрині використовують особливу технологію занизування, що має відмінності від класичної гладі;
- витворів народного мистецтва із соломи – культура Волині здатна здивувати соломоплетінням (на Турійщині є майстри, що володіють старовинною технікою плетіння з соломи скриньок, оберегів, дідухів, вінків та предметів домашнього декору);
- плетених кошиків (у Шацькій громаді їх роблять не з лози, як в інших регіонах, а з коренів сосен);
- полотна – у Волинській області використовувалися власні технології ткацтва та відбілювання домотканих тканин.
Під час місцевих етнофестивалів та в музеях цього краю можна побачити характерні тільки для нього предмети посуду й сувеніри, які називають чорнодимленою керамікою. Такі незвичайні вироби виготовлялися в спеціальних земляних ямах-печах, а процес запікання їх займав багато годин.
Цікаві факти традицій Волині на свята
У багатьох селах цього краю здавна було заведено на Трійцю прикрашати хрести на цвинтарях декором у вигляді кольорових стрічок. Для прикрашання могилок осіб жіночої статі використовували стрічки яскравих кольорів – червоні, зелені та помаранчеві. До хрестів чоловічих могил прив’язували стрічки більш стриманого забарвлення.
Деякі сільські мешканці Волинської області замість стрічок для цього обряду використовували вишивані рушники та фартухи без елементів оздоблення. Рушники прив’язували на могилах чоловіків, а фартухи – на хрестах могил жінок.
Відомі й такі обряди волинян як «Відспівування сиру» та «Водіння куста».
«Відспівувати сир» було заведено під час весільних гулянь на Ратнівщині. Учасників такої обрядової церемонії називали «запорожцями», а кругла голівка козачого сиру для неї готувалася заздалегідь.
Обряд «Водіння куста» виконувався на Зелені свята упродовж трьох днів. Його «програма» включала прикрашання гілками лепехи та клену могил й жіноче голосіння з розповідями предкам про події минулого року. А кульмінаційним моментом такого дійства ставало вбирання найкрасивішої дівчини села в костюм «Живого куща». Вона мала обійти кожну хату в селі, закликаючи щедрий врожай та добробут.
Під час екскурсій гіди розповідають, які традиції є на Волині під час збирання лісових ягід. Наповнюючи відра та кошики чорницею, багато волинян старшого віку і досі співають спеціальних пісень. Метою такого обрядового співу є відлякування лісової нечисті й небезпечних істот, зокрема, змій та отруйних комах. Вважається, що ці пісні, а ще особливі заклинання й приказки, не дозволять заблукати в хащі.
Різдво й Великдень – як їх святкували волиняни?
Як і в багатьох куточках України, у селах Волинської області до хат разом зі спалахом першої зірки приходила Коляда, а за до святкової вечері, яка збирала всю сім’ю, тут намагалися сісти якомога раніше. Стравою, що готувалася до Святвечора першою, а з’їдалася останньою, була кутя. Спиртного раніше напередодні Різдва в даному регіоні не вживали.
Як засвідчують старі традиції Волині для дітей і молоді, першими приготуваннями до Різдва вони мали зайнятися з настанням Пилипівського посту. Дітвора в цей час повинна була виготовити різні символічні прикраси для декору житла – солом’яні, глиняні, а ще з тіста й тканини. А підлітки й молодь майстрували зірки та вертепні атрибути для колядування.
Дорослі організовували ярмарки, на яких здебільшого продавалися гончарні вироби та інші предмети посуду. А після свята Введення в храм Пресвятої Богородиці (21 листопада) усі приступали до розучування колядок та щедрівок.
Писанки волиняни минулих поколінь починали виготовляти задовго до Великодня. І зараз мають місце сучасні прояви традицій Волині, коли місцеві майстри на Стрітення розписують писанку «Сонце», на Сорок Святих – писанку «Пташечку», на Вербну неділю – великоднє яєчко, прикрашене орнаментами у вигляді вербових гілочок. А в Чистий четвер пишуть так звану магічну писанку. Її виготовлення вимагало дотримання багатьох ритуалів.
Паски випікали в печі – солодкі і несолодкі окремо. А ще було заведено відвідувати у Великдень хрещеників, прихопивши традиційні гостинці – крашанки й шматочок паски.
Більше актуальної інформації читайте в рубриці Історія на нашому порталі.
