Леся Українка – це всім відома талановита письменниця, видатна людина, яка зробила величезний вклад у культурний розвиток нашої країни. Саме тому центральну вулицю міста Луцьк назвали саме на її честь.
Вулиця Лесі Українки – сьогодні це головна вулиця Луцька, яка починається з Театральної площі міста та закінчується біля Братського мосту, а довжина її складає цілих 730 метрів. Приїхавши до міста ви побачите, що це основне торгове місце, тут завжди дуже багато людей, тому що вздовж вулиці розташовано багато магазинів, торгових центрів, ресторанів, закладів освіти та інших державних установ. Крім того, вулиця Лесі Українки має багато будівель різних епох та стилів, галерею мистецтва, книжний пасаж, реставрований сквер, цікавий пам’ятник Константну Шишко. Ви навіть не уявляєте, яка в неї цікава історія, та скільки змін вона перенесла за багато століть. Про все це зараз і будемо розповідати.
Вулиця Лесі Українки у Литовський період
У 14 сторіччі ця вулиця називалась «Помостичи». Там були розташовані дуже міцні укріплення, а рельєф місцевості був дуже зручним для звичайного хазяйського життя. У часи князів вона була засипана тільки валом. Тут знаходились дві вежі – це Глушківська та Малі ворота. Вулиця була головним направленням, яка вела до монастиря і головних воріт міста.
Багато істориків вважають, що вже саме в 16 столітті на даній вулиці були побудовані визначні пам’ятки Луцька. Це храм Святого Михайла, Різдва Христова, Святої Богородиці, Святого Хреста та Пречистенський монастир. А саме в кінці цього століття її перейменували на Олицьку.
Потім вона грала важливу роль у життя містян, там не тільки звели безліч храмів, а й проходили хресні походи католицького духовенства. На початку 17 століття вулиця знов змінила назву і стала «Дубенською». Саме по цій вулиці у давнину було сполучення з нинішнім містом Луцьк та Дубно. В той час там розташувався кінний полк, тому на вулиці з’явилось багато казарм та конюшні.
Розвиток вулиці у період правління Російської Імперії
Як в стародавні часи виглядала вулиця Лесі Українки фото можна переглянути в інтернеті. Коли Волинь увійшла у склад імперії, вона витерпіла багато змін. Казарми перенесли в інше місце, а стародавні укріплення та Малі ворота були знесені. Саме на Дубенській були зосереджені потужні поштові та торгові зв’язки з іншими містами Російської імперії.
У другій половині 19 століття вулиця почала дуже прогресивно розвиватись. У 1860 році в Луцьку проведено Києво-Брестське шосе, яке мало велику стратегічну роль. І тоді назву її знов перейменували та вулиця здобула назву Шосейна, і від того часу стала головною у місті. Тут працювали самі відомі готелі – це «Волинський», «Бристоль», «Версаль» та «Європейський».
Тут працювала найвідоміша кав’ярня «Турецька Кава» та знайомий всім у той час магазин чаю «Під Шафраном». Вулиця Шосейна була своєрідним архітектурним музеєм.
В кінці 19 століття на вулиці з’явилось дуже багато людей, всі постійно там гуляли, проводили світські заходи в різноманітних закладках, а в готелях селились знатні туристи. У 1909 році нарешті трапилось електричне освітлення і вулиця знову змінила назву на честь імператора Миколи другого.
Вже було описано стільки назв, чи запам’ятали ви їх усі?! Багатьох цікавить питання скільки разів вулицю Лесі Українки перейменовували з початку її створення й по нині? Не повірите – це було 17 разів!
Вулиця Лесі Українки: історія у воєнні часи
У період першої світової війни на даній вулиці організували багато різних військових відомств, штабів й структур. Крім того, тут змінили проїзну частину, багато будівель були реконструйовані, а також зводились нові будинки. Тоді вулицю стали називати Ягеллонською. На ній розташувались багато барів, кафе, кондитерських, з’явилися різноманітні клуби, магазини та книгарні. У 1927 році тут знаходилась головна пошта Луцька.
У час правління радянської влади вулицю назвали на честь вождя Сталіна та збудували йому пам’ятних, де зараз (після знесення) знаходиться відомий сквер міста. Після другої світової практично вся вулиця була зруйнована, а потім вже 1945 році почалося плавне її відновлення. Тоді вона мала назву Радянська.
У 1980 році на вулиці зробили реконструкцію та вона стала пішохідною. І тільки у кінці 20 століття отримала свою теперішню назву.
Дивлячись на те, як називалась вулиця Лесі Українки в Луцьку та скільки разів її перейменовували, ми можемо тільки уявити, яких змін вона зазнала за всі ці роки. Тому, гуляючи даною місцевістю, на всі 100% можна відчути історію різних епох, та навіть уявити, як ходили по ній наші предки. Не дивно, що головна вулиця Луцька – це улюблене місце не тільки серед туристів, а й серед лучан. Ця центральна частина міста грає велику роль у житті мешканців Луцька і вони її дуже люблять!
