Одним із культових місць відпочинку та прогулянок лучан є центральний парк, що носить ім’я поетеси Лесі Українки. У даній статті ми розкажемо історію створення та проведемо детальний огляд цієї локації. Тож чим особливий парк Лесі Українки в м.Луцьк – читайте далі.
Зараз даний важливий об’єкт міської інфраструктури є затишним, естетично привабливим та доглянутим. Він вабить місцевих мешканців та туристів пишними тінистими алеями й альтанками, десятками атракціонів та лавочками, які порожніють хіба що в негоду.
Проте такою чудовою паркова зона була не завжди. Про історію цього визначного місця обласного центру Волині, його минуле та сучасне життя розповідається далі.
Парк Лесі Українки : Останнє оновлення
Не так давно, на початку 2010-х років луцький центральний парк часто критикували, називали «совковим», причому небезпідставно.
На цій зеленій території було багато непролазних хащ та сміття – вона конче потребувала догляду й модернізації.
Ці актуальні заходи за ініціативи міської влади стали проводитися незабаром. Вони пердбачали спилювання старих та насадження молодих дерев, розчищення каналів та відновлення роботи насосної станції.
Уже в 2017 році шість алей було реставровано. Ці стежки дбайливо вимостили бруківкою. Біля них встановили комфортні лавки та елегантні ліхтарі.
Відновилася робота й літньої естради «Ротонда» – вона стала сучасно обладнаним комплексом відпочинку, що включає басейн і танцювальний майданчик.
Тепер у даному парку є чимало місць, які є його родзинками. Малюки в захваті від дитячого містечка з виглядом мініатюрного замку епохи середньовіччя. Любителям адреналіну та яскравих емоцій імпонує великий вибір сезонних атракціонів, чільне місце серед яких посідає колесо огляду. А фанати велоспорту й катання на електросамокатах уподобали паркові велодоріжки.
Територія парку за давньої епохи
За часів данини в місцевості, де нині розташувався центральний парк відпочинку міста Луцьк, були річки та непрохідні болота. Найбільша ріка, що протікала тут, відгалужуючись від Стиру, а далі знову впадаючи в нього, називалася Глушець.
За даними істориків, русло Глушця займало значну частину ділянки сучасного парку. Збереглися свідчення очевидців про велич цієї водної артерії Волині та мальовничість прибережних краєвидів.
Архітектура древнього Луцька вирізнялась високими вежами, гостроверхими шпилями башт і костелів.
Ці картини відтворені на полотнах луцьких живописців, зокрема відомого художника австрійського походження Лемана. На той час забудована територія міста була більш горбистою – на ній височіли пагорби, названі Градною, Святою та П’ятницькою горою.
Підсихання Глушця та довколишньої заболоченої зони розпочалося на початку минулого століття.
Цей природний процес підвів місцеву владу до думки осушення території річки з метою створення на ній міської забудови.
Запланована стратегія оновлення передбачала перетворення провінційного містечка на центр історичного Волинського регіону – Луцьк мав стати столицею Волині або «воєводським містом».
Історичні події 1926-1971 року: як створювався парк
У 1926 році почалися роботи з осушення Глушця, що заболочував теперішню паркову зону. За даними джерел, у відповідній розбудові брали участь практично всі лучани, які могли працювати.
До 1933 року ділянка була загалом осушена. На ній заснували сквер, який можна вважати пращуром парку, а також спорудили будиночок для спортсменів та обладнали пристань для човнів.
У 1966 році було прийняте рішення щодо змінення первісного розташування парку. Продиктована така ініціатива була особливостями місцевого ландшафту. Авторами проекту стала група архітекторів, що працювала під керівництвом М.Сабурова.
1964 рік став датою урочистого відкриття парку. Тоді його назвали ім’ям першого космонавта Гагаріна, яке даний об’єкт відпочинку носив упродовж семи років.
Два роки потому на вході до парку з’явився пам’ятник Лесі Українці. Створена була ця знамениа скульптура, що стала своєрідним символом міста, скульптором Л. Муравіним.
У 1971 році не лише змінилася назва закладу на парк імені Лесі Українки, яку він носить дотепер. Тоді розпочали будувати атракціони, в тому числі колесо огляду, яке нині є однією з візитівок Луцька.
Парк Лесі Українки – Сучасне життя парку
На сьогоднішній день паркова територія, що пролягає від старого до нового центру міста, займає 60 гектарів.
Об’єкт пропонує відвідувачам різного віку багато видів популярного відпочинку – тут кожен знайде заняття собі до вподоби:
- гостей чекає багато атракціонів, в тому числі сімейно-екстремальних та дитячих – оцінити красу краєвидів Луцьку з висоти пташиного польоту дозволить підйом на колесі огляду, що 40 метрів заввишки, а ще до послуг відвідувачів автодром;
- масові заходи, в тому числі традиційні свята та концерти місцевих і заїжджих творчих колективів, відбуваються на естрадній сцені «Ротонда», оригінально стилізованій під величезну квітку;
- ті, хто цікавиться дикою фауною і любить чотирилапих та пернатих «братів наших менших», залюбки відвідують зоопарк – під звіринець, який особливо радує малечу, відведена окрема ділянка об’єкту;
- складовою парку є дитяче містечко з назвою «Диво», яка повністю себе виправдовує – дивовижним є вигляд відповідного куточка ігор для малюків, що демонструє справжнісінький чарівний замок, а також гірки, лабіринти та вежі;
- влітку поціновувачі пасивного відпочинку тут засмагають на впорядкованому, найкращому в місті пляжі річки Стир, а ще милуються фонтанами.
Цікавим місцем, особливо для туристів, є також «Алея казок» – нестандартна скульптурна композиція, автором якої є місцевий зодчий Микола Головань.
Щороку в центральному парку культури та відпочинку імені Лесі Українки проводиться багато свят, пов’язаних із національними українськими традиціями – лучани та гості Волині відзначають тут узимку Різдво та Масляну, а влітку – Івана Купала.
Відносно недавно колесо огляду було внесено до книги рекордів України як найбільший об’єкт Волинської області, пофарбований в кольори державного прапора – його варто побачити обов’язково!
Більше цікавих локацій Луцька та ТОП-ових закладів в місті зібрано у розділі “Луцьк Інфо“.